Блок-схема - це спосіб задання алгоритму за допомогою геометричних фігур. Відповідно, задати алгоритм за допомогою блок-схем (або просто блок-схемою) означає зобразити його за допомогою геометричних фігур. Кожна з них має своє значення і, відповідно, означає якусь первну операцію; вони обов'язково мають бути сполучени між собою певним чином за допомогою прямої або ламаної (по краіній мірі, їх зазвичай використовують). Отож, давайте розглянемо деякі (а, точніше, основні) фігури, які використовуються в даному методі, їх значення, правила "оздоблення" та "читання" зображеного ним алгоритму.
Невід'ємним елементом блок-схеми є еліпс (або овал). Ним позначають початок і кінець алгоритму, тому ця фігура традиційно є парною, і парною в тому плані, що нею зображений алгоритм починатися та закінчуватися.
Досить важливим компонентом є паралелограм. Їм прийнято позначати операцію вводу/виводу. Якщо Ви лише починаєте програмувати (чи писати відносно нескладний проект) і для зображення своєї програми використовуєте блок-схеми, то всі Ваші програми (чи конкретні алгоритми), більш за все, буде з паралелограмом.
Також часто зустрічаються прямокутники. Вони використовуються для позначення певної дії чи процесу. Для прикладу, при пошуку третьої сторони трикутника за теоремою косинусів можна цю операцію позначити якраз прямокутничком.
Коли у Вас у програмі є перевірка правильність логічного виразу або просте розгалуження (у більшості мов програмування це оператор if ), то для його зображення вже використовують ромб. Зазвичай варіанти відповіді "виходять" ламаними з лівої та правої верщин.
Ось такі геометричні фігури є основними у побудові блок-схем (хоча є й інші, які, відповідно, позначають інші операцію, для прикладу, циклу чи коментаря, але це вже здебільшого їх комбінації). Але одне діло знати що "малювати", а от знати правила "малювання", щоб можна було будь-кому (не тільки Вам, а й комусь іншому) відтворити "намальоване", - діло зовсім інше. Тож давайте вияснимо, яких принципів рекомендовано дотримуватися при побудові блок-схеми (при їх "читанні" це варто враховувати також).
Отож, самим головним і, мабуть, очевидним, але, як не парадоксально, необов'язковим, правилом є зображення алгоритму зверху вниз. Варто враховувати, що алгоритм може бути зобраденим й іншим способом (нерідко це зліва направо), але так роблять нечасто, та і не дуже це вітається. Друге правило стосується позначеннь і говорить, що приписування відбувається усередині фігур, а якщо щось приписується до ліній (це, в основному, має вираження лише у зображенні розгалуження), то це щось буде знаходитись над цією лінією. В принципі, більше вимог, по крайній мірі, значущих, немає, тому на початках цих двох Вам буде цілком достатньо.
Перед закінченням хотілося б показати невеличкий приклад блок-схеми: