Отож, словесний метод задання алгоритмів. Він, по суті, є найзрозумілішим, по крайній мірі, за умови доступних "реалізатору" інструкцій. Особливістю даного методу є відносна доступність та відсутність вимог щодо спеціальних знань і навичок для читання і розуміння алгоритму (якраз та риса, яка відсутня у наступних двох). Основним же його недоліком є той факт, що він за деяких умов може бути досить громістким, що в таких ситуаціях робить його недосильним.
Одним із найпопулярніших, по крайній мірі, раніше, візуальних способів є спосіб задання алгоритму за допомогою блок-схем. Даний метод є актуальним і зараз, як мінімум, для відносно нескладих алгоритмів і, можливо, із-за цього його інколи розглядають на шкільних уроках з інформатики. Але є одне але: за великих і складних алгоритмів він стає занадто громіским, що вимагає багато часу для аналізу та багато "території" для самого задання, що з часом зменшило його вживаність.
Найменш читабельним, але часто досить ефективним є метод задання алгоритму за допомогою граф-схем. Його особливістю є та річ, що зображений цим методом алгоритм буде зображеним виключно за допомогою орієнтованого графа (а за відсутності в алгоритмі циклів взагалі - орієнтованого дерева). Це в певній мірі зменшує розмір зображення, а отже, для запису досить складного і громісткого алгоритму може знадобитись значно менше місця, ніж якщо цей алгоритм задати блок-схемою. Але і тут є одне але: пи ускладненні алгоритму може досить зменшитись його читабельність, так що тут може появитись питання вибору: або час на задання алгоритму або час на його усвідомлення.
Надіюсь, ця інформація була для Вас корисною в плані вибору методу візуального задання алгоритму.